ТРИВИМІРНА ГРАФІКА ДЛЯ КІНО: ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК

 Розглянуто історію розвитку класичних спецефектів. Охарактеризовано перехід до використання комп'ютерів у кіновиробництві. Викладено історію використання комп'ютерних спецефектів, описано деякі технологічні особливості їх створення. Зазначено перехід до фільмів, створених виключно засобами тривимірної графіки і анімації. Приділено увагу відповідності явищ і подій, зображених у спецефектах, законам фізики і логіки.
        Ключові слова: фільм, спецефект, тривимірна графіка, анімація, фізика.
Виклад матеріалу дослідження. Кінематограф є наймолодшим і разом із тим це найбільш популярне із усіх мистецтв. Спецефекти не тільки здатні змусити глядача повірити в створювану на екрані ілюзію, вони формують наш світогляд. Саме тому ми вважаємо, що великий вибух може не зашкодити людині, кулі з автомата не пробивають автомобіль, а інопланетяни можуть рухатись із надсвітловою швидкістю.
        Батьками кінематографа вважаються Луї й Огюст Люмьєри, які 28 грудня 1895 року влаштували перший публічний кіносеанс. Глядачам показали 10 коротеньких фільмів, у тому числі знамените «Прибуття поїзда». У той зимовий вечір було лише 35 чоловік, але вже через тиждень бажаючі глянути на картинки, які рухаються, ставали в чергу. Брати Люмьєр не були першими винахідниками кіноапарата, вони лише організували публічний кіноперегляд за допомогою кінопроектора власної конструкції, якому дали ім'я кінематограф. Для самої зйомки вони використали вдосконалений апарат Вільяма Діксона й Томаса Едісона. Тому американці вважають батьком кіно свого співвітчизника Едісона, а не французьких братів.